«Тату, ти мене любив?»

Ви знаєте, як чистити криницю? Треба взяти драбину, лопатку, відро та залізну щітку, а потім треба вичерпати усю воду. Хоча навіщо це знати – вода ж є в крані. Чому тоді Олександр щоночі бачить покійного батька та цю криницю на подвір’ї? Чому батько завжди говорить тільки про криницю й ніколи про те, чи любив він сина? Але хіба це зараз важливо, чи хтось когось любив? Тим паче, коли сестри Олександра хочуть продати хату. І не буде вже ні місця, де пам’ятаєш себе ще маленьким, ні криниці, яку знову треба чистити. Близькі йдуть і лишається лиш порожнеча. І хто цей Альберт, який чомусь думає, що може допомогти? Може, саме цієї ночі Олександр нарешті не буде кричати уві сні: «Тату, ти мене любив?» Родинні зв’язки, як канати страховки, тримають нас на цьому світі, а може, ще й на тому, звідки ніхто не повертався. Вистава-володарка спеціального призу фестивалю-премії «GRA» жанр: сімейні спогади на 2 дії автор Дмитро Богославський режисер Стас Жирков актори: заслужена артистка України Віталіна Біблів, заслужений артист України Олександр Ярема (актор Національного академічного драматичного театру імені І. Франка) Ірина Гришак, Антон Соловей, Інна Скорина-Калаба, Ірина Ткаченко, Лілія Цвєлікова, , Роман Ясіновський тривалість: 135 хв. (з антрактом) обмеження за віком: 16+ У виставі використовується ненормативна лексика, російська мова та пісні періоду 1980-1990х років, що звучать російською мовою.